“Автобіографія”

Я вже давно почав дивитися на все інакше, давно змінився світогляд та переконання. Але інколи я згадую себе “колишнього”, того себе, яким я колись був, і того себе, залишки якого замкнені десь там всередині мого мозку. І коли згадуєш це все то буває якась ностальгія чи щось таке… І останнього разу коли таке було я чомусь почав порівнювати теперішнє моє “я” із тим яке було ще колись. Що з тої ностальгії, з того згадування і з того порівняння вийшло ви можете прочитати нижче…

—  Автобіографія  —

Історія моя проста й стара як світ:
Кохання, щастя та розбите серце…
І замкненість на незліченну кількість літ,
І не знайти вже в мурах серця дверця….

Будуєш стіни бо для тебе краще так,
Під захистом надійним ти від цього світу
Нікому не потрапити у серце вже ніяк,
Але як наслідок не знайде серце втіху…

Зникає радість від таких простих речей,
Буденність поглинає всю свідомість…
І в безлічі самотніх та пустих ночей,
Лиш роздуми пусті натомість…

Нема дороги до звичайного життя,
Лиш пошук логіки та розрахунок…
Вже знищенні людські всі почуття,
Тепер ти лиш сталевий обладунок…

(Віктор Хільчук, 17.04.2013)