“Туман минулого”

Кожна людина проживши трохи часу на цьому світі у певний момент спробує поступово пригадати все своє минуле. І чим більше часу минуло від вашого народження, тим більше спогадів у вас буде. І пригадавши все що можна, ви неодмінно зрозумієте що це лише мала частина від всього того що з вами трапилося, досить мала частина від пережитого. Деякі спогади здадуться досить дивними, за дещо вам буде соромно перед собою, а дещо згадуватиметься з посмішкою на обличчі =). 

Такий момент був і в моєму житті, – я просто поступово прокрутив у голові все своє життя. Ех…, скільки всього залишилось там… скільки людей минулося, скільки всього пережито, скільки знайдено нового, а висновків скільки зроблено… Загалом той день був як трохи ностальгічним, так і зовсім навпаки. Адже тільки завдяки тому, що все те згадане минулося,  є те моє сьогодення і той я =)

Ах так, не обійшлося в той день без ручки і блокнота, які все ж на хвилинку потрапили до мене в руки, на а що в блокноті “написалось” можна прочитати нижче.

    —   Туман минулого   —

Як багато вже минулого забуто,
Скільки там вже втрачено людей
Час іде, і те, колись набуте,
В спогадах зникає день у день…

Що колись було – немов в тумані,
Все зникає в сутінках ночей
Давні спогади уже такі обманні,
І не пригадати вже, колись близьких очей…

(Віктор Хільчук, 13.12.12)

Коментування вимкнено
  1. 4 роки назад
    • 4 роки назад
  2. 4 роки назад
    • 4 роки назад